Коротко. Усі вже чули про дзвінки «служби безпеки банку» і фішингові посилання. Але у вироках судів за 2025–2026 роки масово фігурує інший шахрай — той, що не дзвонить і нічого не надсилає. Він просить телефон «подзвонити», пропонує підробіток за вашу картку, працює у вашому банку або живе з вами в одній квартирі. Розбираємо пʼять сценаріїв, у яких гроші зникають з рахунку без жодного дзвінка ззовні — і точку, після якої їх уже не повернути.
- Основні сценарії: «позич телефон подзвонити», телефон без нагляду, картка за «підробіток», працівник банку з доступом до системи, рахунок померлого родича.
- Хто в групі ризику: усі, хто дає телефон незнайомцям чи малознайомим, шукачі «легкого підробітку», клієнти банків (від інсайдера не захищає обережність), родини, де хтось має доступ до чужих карток і кодів.
- Як розпізнати: прохання дати телефон чи картку «на хвилинку», обіцянка платні за використання вашої картки, раптова втрата звʼязку на власному номері, СМС про операції, яких ви не робили, зміна реквізитів у банку без вашої ініціативи.
- Що робити: не давати розблокований телефон стороннім, ніколи не передавати картку і ПІН за винагороду, поставити ПІН-код на SIM-карту і ліміти на перекази, перевіряти людину до того, як довірити їй гроші чи доступ.
Шахрай, якого не існує в наших уявленнях
Запитайте будь-кого, як виглядає банківське шахрайство, — і почуєте про дзвінок «служби безпеки» або посилання на фейковий сайт. Ми вже писали і про сім легенд телефонних шахраїв, і про фішингові «виплати від ООН». Проти цих схем у людей уже виробився імунітет: не називати коди, не переходити за посиланнями.
Але коли ми проаналізували вироки судів України за 2025–2026 роки у справах про заволодіння грошима через чужі рахунки, виявилась несподівана річ: у десятках справ не було ані дзвінка, ані посилання. Шахрай стояв поруч. Іноді — був знайомим. Іноді — родичем. Іноді — працівником банку, до якого жертва не мала жодного стосунку, окрім рахунку.
Проти такого шахрая імунітету немає, бо про нього не попереджають. Виправляємо це — пʼять сценаріїв з реальних вироків.
Сценарій перший. «Позич телефон подзвонити»
Найпростіший і найстаріший трюк, який в епоху мобільного банкінгу отримав нове життя. На вулиці, на вокзалі, у кафе до вас підходить людина: «у мене сів телефон, дуже треба подзвонити — позичте на хвилинку». Ви даєте. Людина відходить на кілька кроків, «розмовляє»…
А насправді відкриває банківський застосунок. У вироку Тернопільського суду описано саме це: зловмисник отримав телефон потерпілого, зайшов в онлайн-банкінг і переказав гроші на власний рахунок. Кілька хвилин — і сотні тисяч гривень зникли. У рівненській справі трюк був ще витонченіший: жертві запропонували встановити застосунок «з бонусами» і дати телефон «показати, як він працює».
Чому це працює: розблокований телефон із відкритим сеансом банкінгу — це вже не телефон. Це гаманець з усіма вашими грошима, включно з кредитним лімітом. А застосунки багатьох банків дозволяють переказ за лічені дотики, без повторного введення пароля.
Сценарій другий. Телефон без нагляду — і SIM-карта в чужих руках
У полтавській справі 2026 року зловмисник узяв телефон потерпілого, що лишився без нагляду, переставив SIM-карту у власний апарат — і через неї увійшов у банківський застосунок жертви. СМС із кодами підтвердження тепер приходили йому. Він переказав гроші, а наостанок прихопив і банківську картку.
У закарпатській справі шахрай через чужий телефон просто натиснув «відновити пароль» — і забрав понад 266 тисяч гривень. У київській — знайдену чужу SIM-карту активували в іншому телефоні й через неї дісталися до особистих кабінетів жертви, включно з банківськими, та оформили кредити.
Ключова вразливість тут одна: ваш номер телефону — це майстер-ключ до ваших грошей. Хто контролює SIM-карту, той отримує СМС-коди, а з ними — рахунок, кредити і все інше. Про дистанційний варіант цієї схеми — коли SIM перевипускають через оператора після «дзвінка з банку» — ми ще писатимемо окремо: у вироках 2025–2026 років є ціла організована група, що ставила перевипуск SIM-карт на потік, використовуючи мобільні термінали просто з місць позбавлення волі.
Сценарій третій. Картка за «підробіток»
Це найдорожчий сценарій у нашій вибірці — і найпідступніший, бо жертва віддає все добровільно.
Схема: вам пропонують «легкий підробіток» — нічого не робити, лише дати свою банківську картку «для оборотів компанії» за відсоток чи фіксовану платню. У черкаській справі «представник компанії», якої не існувало, отримав від потерпілої доступ до її карток — і зник із майже пів мільйоном гривень. У київській справі за тією самою легендою «додаткового заробітку» шахрай заволодів карткою разом із ПІН-кодом, зняв гроші й оформив на жертву кредит — загальні збитки перевищили мільйон гривень. У кіровоградській справі 2026 року зловмисники виманили картку, «щоб авторизувати її в платіжному застосунку», — і провели через неї операції на сім з половиною мільйонів.
Тут важливо розуміти дві речі. Перша: віддаючи картку, ви віддаєте не «шматок пластику», а повний доступ до рахунку і кредитного ліміту. Друга, про яку «роботодавці» мовчать: якщо через вашу картку проведуть крадені гроші, пояснювати їхнє походження слідству будете ви. «Підробіток із власною карткою» — це вербування дропа, і воно закінчується або втратою власних грошей, або статусом фігуранта в чужій кримінальній справі. Перш ніж погоджуватись на будь-яку «роботу» від малознайомої людини — перевірте її: судимості, борги і виконавчі провадження «роботодавця» видно у відкритих реєстрах за хвилину.
Сценарій четвертий. Працівник банку
А цей сценарій — найнеприємніший, бо жертва в ньому не робить жодної помилки взагалі.
У харківській справі працівник банку, маючи службовий доступ до системи інтернет-банкінгу, змінював контактні дані клієнтів на свої — і коди доступу почали приходити йому. Далі — перекази і зняття з чужих рахунків майже на пів мільйона гривень. У закарпатській справі інсайдер незаконно змінив інформацію про клієнта в банківській системі, отримав картку на чуже імʼя і знімав гроші, зокрема за кордоном.
Захиститись від інсайдера обережністю неможливо — ви не контролюєте, хто працює у вашому банку. Але можна зробити так, щоб крадіжку було видно негайно: СМС-сповіщення про кожну операцію і про кожну зміну реквізитів чи контактних даних. Несподіване повідомлення про «зміну фінансового номера», якої ви не замовляли, — це не збій. Це сигнал негайно дзвонити в банк на офіційну лінію.
Сценарій пʼятий. Рахунок померлого родича
Найтихіший сценарій — той, про який не заведено говорити вголос. У дніпровській справі 2026 року особа після смерті родича не пішла оформлювати спадщину, а просто увійшла в його онлайн-банкінг — телефон і дані були під рукою — і зняла кредитні кошти з рахунку.
Людям це часто здається «не зовсім злочином»: гроші ж «свої, сімейні». Суд дивиться інакше: доступ до рахунку померлого без оформлення спадщини — це заволодіння чужими коштами, і у вироку воно кваліфікується так само, як будь-яке інше шахрайство. Якщо рахунок кредитний — борг перед банком нікуди не зникає, а до нього додається кримінальна справа.
Спільний знаменник: точка неповернення
У всіх пʼяти сценаріях є момент, після якого зупинити втрату грошей уже майже неможливо. І в кожному він виглядає буденно:
Розблокований телефон у чужих руках. Не «дав подивитися фото», а віддав гаманець.
Картка або ПІН — іншій людині. Байдуже, під яким приводом і за яку винагороду.
СМС-код, продиктований чи введений не вами. Код підтвердження — це ваш підпис під операцією.
Втрата контролю над SIM-картою. Раптове зникнення мережі на телефоні — привід не чекати, а негайно дзвонити оператору й банку.
Що робити: сім правил, які реально працюють
Перше. Не давайте розблокований телефон стороннім. Треба допомогти з дзвінком — наберіть номер самі й увімкніть гучний звʼязок, тримаючи телефон у своїх руках.
Друге. Поставте ПІН-код на SIM-карту. Це налаштування, про яке всі забули: без нього викрадену чи переставлену SIM-карту можна використати в будь-якому телефоні. З ним — ні.
Третє. Вхід у банківський застосунок — тільки за біометрією або окремим паролем, а не «завжди відкритий сеанс».
Четверте. Ліміт на онлайн-перекази. Більшість справ із нашої вибірки закінчилися б втратою кількох тисяч, а не сотень тисяч, якби на рахунку стояв денний ліміт.
Пʼяте. СМС-сповіщення про все: операції, входи, зміну реквізитів і контактних даних. Секунди реакції вирішують.
Шосте. Ніколи — за жодну винагороду — не передавайте свою картку, ПІН чи доступ до банкінгу іншим людям. «Підробіток із карткою» — це завжди схема, у якій розплачуєтесь ви.
Сьоме. Перевіряйте людей, яким довіряєте гроші, картки чи доступ. «Роботодавець» із підробітком, новий знайомий, що просить фінансової послуги, партнер у «спільній справі» — судимості, борги та виконавчі провадження видно у відкритих державних реєстрах. Перевірка на whoareyou.io займає хвилину — і саме ця хвилина відділяє вас від сценаріїв, описаних вище.
Замість висновку
Дистанційний шахрай — голос у слухавці чи посилання в месенджері — потребує вашої помилки: щоб ви повірили, натиснули, продиктували. Шахрай поруч часто не потребує навіть цього. Йому досить вашої звички: давати телефон, лишати його на столі, вірити в легкі гроші, не оформлювати «сімейні» питання документально.
Вироки 2025–2026 років показують: за ці звички платять від кількох тисяч до мільйонів гривень. А захист коштує майже нічого — ПІН на SIM-карті, ліміт на перекази, телефон у власних руках і одна перевірка людини до того, як ви їй щось довірили.
Матеріал підготовлено на основі аналізу вироків судів України за 2025–2026 роки у справах за ст. 190 КК України з Єдиного державного реєстру судових рішень. Деталі справ узагальнено; імена та ідентифікуючі подробиці не наводяться.