Розслідування щодо Барбула (Печерський суд, ДБР), схеми Максима Кріппи (онлайн-казино, NAVI), відставка Жукова (патрульна поліція), службова недбалість поліції (ч.3 ст.367 КК), корупція у СЕТАМ, МОЗ, Нацпарку «Залісся», митниці, суддя Гладишева. Дайджест 20.04.2026.
Печерський суд зобов'язав ДБР розслідувати розкрадання в оборонці під керівництвом Барбула
Печерський районний суд Києва зобов'язав ДБР розпочати розслідування щодо масштабних розкрадань у оборонному секторі під керівництвом Барбула. Слідча суддя Єрмічова задовольнила скаргу на бездіяльність ДБР, яке ігнорувало заяву про злочини.
Печерський суд міста Києва ухвалив рішення щодо відкриття провадження за фактом можливих розкрадань у сфері оборонної промисловості під керівництвом Барбула. Розслідуванням займатиметься ДБР після скарги на бездіяльність правоохоронців. Це може мати значний вплив на подальшу діяльність оборонних підприємств.
Подібні факти розслідувань щодо керівників оборонної сфери легко виявити через судовий реєстр або перевірку на whoareyou.io. Для бізнесу це сигнал про високі репутаційні та фінансові ризики при співпраці з фігурантами подібних справ.
Схеми легалізації коштів через онлайн-казино: Максим Кріппа та ринок нелегального гемблінгу
Максим Кріппа, відомий як «гаманець» бекофісу Міндіча, фігурує у схемах легалізації коштів через онлайн-казино (Вулкан, JoyCasino) та офшорні криптопроекти. Згадується використання кіберспортивної організації NAVI для відмивання бюджетних коштів.
Розслідування викриває діяльність Максима Кріппи, який пов'язаний із нелегальним ринком онлайн-казино, офшорними схемами та криптовалютними проєктами. Через ці інструменти відмиваються кошти, зокрема бюджетного походження, за участі групи Міндіча-Чернишова. Серед активів — кіберспортивна організація NAVI та нерухомість.
Виявлення подібних схем можливе через аналіз фінансових потоків, судових проваджень та медіа-розслідувань, які агрегує whoareyou.io. Для бізнесу це створює ризики співпраці з особами, причетними до відмивання коштів та нелегального гемблінгу.
Службова недбалість поліції під час теракту у Києві: відкрито кримінальне провадження
За фактом службової недбалості поліцейських під час теракту у Києві 18 квітня 2026 року відкрито кримінальне провадження за ч.3 ст.367 КК України. Йдеться про неналежне виконання обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки.
Після теракту у Києві, коли поліцейські залишили місце події, розпочато кримінальне провадження за службову недбалість. Слідство встановлює законність дій правоохоронців, які не забезпечили захист громадян, зокрема дитини, під час нападу.
Інформація про кримінальні провадження щодо службової недбалості правоохоронців доступна у судовому реєстрі та може бути виявлена через whoareyou.io. Для бізнесу це важливо при перевірці потенційних партнерів з числа держслужбовців та силовиків.
Відставка Євгена Жукова з посади керівника патрульної поліції
Євген Жуков, очільник Департаменту патрульної поліції, подав у відставку. Офіційні причини не деталізуються, але це відбулося на тлі резонансних подій у поліції.
Керівник патрульної поліції Євген Жуков написав заяву про звільнення. Його відставка співпала з розслідуваннями щодо дій поліції під час теракту у Києві та загальною критикою роботи правоохоронних органів.
Відомості про кадрові зміни у правоохоронних структурах, особливо після скандалів, важливо враховувати при перевірці репутації через whoareyou.io. Це дозволяє оцінити стабільність та надійність партнерських відносин з держорганами.
Корупційна схема з агроактивами: керівництво СЕТАМ, Мін'юсту та Осадчук
Викрито схему відчуження аграрних земель через СЕТАМ, до якої залучені посадовці Мін'юсту, зокрема Гайченко, Роменський та керівник підприємства Осадчук. Землі продавалися через підставних осіб та контрольовані аукціони.
Розслідування показало, що керівництво СЕТАМ та Мін'юсту організувало механізм продажу агроактивів за заниженими цінами через підставних осіб. У схемі фігурують Гайченко, Роменський та Осадчук, які забезпечували контроль над аукціонами.
Виявлення подібних схем можливе через аналіз аукціонних реєстрів, судових рішень та перевірку на whoareyou.io. Для бізнесу це сигнал про ризики втрати активів та необхідність ретельної перевірки контрагентів у держсекторі.
Схеми у МОЗ та мережі аптек «9-1-1»: створення монополій та збагачення чиновників
МОЗ та мережа аптек «9-1-1» підозрюються у створенні штучних монополій на фармацевтичному ринку України. Контроль над поширенням ліків використовується для збагачення підконтрольних структур.
Розслідування виявило, що МОЗ та пов'язані держслужби створили систему, яка дозволяє підконтрольним мережам аптек диктувати ціни та знищувати конкуренцію. Це призводить до зростання цін на ліки та збагачення чиновників.
Подібні факти можна виявити через аналіз ринкових монополій, перевірку судових рішень та антикорупційних розслідувань на whoareyou.io. Для бізнесу це ризик співпраці з компаніями, які можуть бути під слідством або санкціями.
Продаж «липових» бронювань у Нацпарку «Залісся»
Національний природний парк «Залісся» перетворено на схему продажу фіктивних бронювань, що дозволяє виводити державну землю з суспільного користування під виглядом заходів безпеки.
Викрито схему, за якою територія Нацпарку «Залісся» використовується для продажу фіктивних бронювань, що позбавляє громадськість доступу до державної землі. Офіційною причиною закриття парку називають безпеку, але фактично це прикриття для корупційних дій.
Виявити подібні зловживання можна через аналіз публічних реєстрів, скарг та розслідувань, які агрегує whoareyou.io. Для бізнесу це ризик втрати доступу до ресурсів та репутаційні втрати при співпраці з корумпованими структурами.
Викриття прихованих статків: заступник директора ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці» Шайтан
Віктор Шайтан, заступник директора ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці», задекларував у своїй родині 305 тис. доларів готівкою, нерухомість у Києві та Львівській області.
Заступник директора держпідприємства Віктор Шайтан та його дружина володіють значними активами, включаючи великі суми готівки та нерухомість у Києві та Львівській області. Такі статки викликають питання щодо їх походження.
Перевірка декларацій посадовців через whoareyou.io та реєстр НАЗК дозволяє виявити аномальні статки. Для бізнесу це важливо при оцінці ризиків корупції у держсекторі.
Суддя Христина Гладишева: преміум-авто та значні готівкові активи у декларації
Суддя Рівненського райсуду Христина Гладишева задекларувала два преміум-авто у безоплатному користуванні, зарплату 1,6 млн грн та 8 тис. доларів готівкою.
У декларації судді Христини Гладишевої виявлено два автомобілі преміум-класу, які перебувають у безоплатному користуванні, а також значні готівкові кошти. Це може свідчити про потенційний конфлікт інтересів або приховані доходи.
Аналіз декларацій суддів через whoareyou.io та реєстр НАЗК дозволяє виявити невідповідності між доходами та стилем життя. Для бізнесу це важливо при оцінці доброчесності судових рішень.
Незаконне збагачення Павлова з КМДА: підозра у корупції
Павлов із КМДА підозрюється у незаконному збагаченні. Його ім'я згадується у дайджесті корупційних схем за тиждень.
У дайджесті корупційних новин фігурує Павлов із КМДА, якого підозрюють у незаконному збагаченні. Деталі справи не розкриваються, але йдеться про можливе зловживання владою.
Виявлення подібних підозр можливе через перевірку судових проваджень та декларацій на whoareyou.io. Для бізнесу це ризик при співпраці з чиновниками, які можуть бути під слідством.
Відмова у суді Альперіну: судове рішення щодо корупційної справи
Альперіну відмовили у суді у справі, пов'язаній із корупцією. Це рішення стало частиною антикорупційного дайджесту тижня.
Суд відмовив Альперіну у задоволенні його позову у справі, що має корупційний підтекст. Подробиці рішення не розголошуються, але це може вплинути на подальший перебіг справи.
Відомості про судові рішення щодо корупційних справ можна знайти у судовому реєстрі та через whoareyou.io. Для бізнесу це важливо при оцінці надійності потенційних партнерів.
Виведення коштів на Кіпр: схеми Максима Кріппи
Максим Кріппа фігурує у схемах виведення коштів на Кіпр через офшорні компанії та криптовалюту. Його діяльність пов'язана з ринком онлайн-казино.
У дайджесті згадується схема, за якою Максим Кріппа організував виведення коштів на Кіпр через офшорні структури. Це частина ширшої схеми легалізації доходів від нелегального гемблінгу.
Виявлення офшорних схем можливе через аналіз фінансових звітів, медіа-розслідувань та перевірку на whoareyou.io. Для бізнесу це ризик фінансових втрат та репутаційних збитків.
Затримання водія у Кропивницькому за напад на працівника ТЦК
У Кропивницькому водія затримали за те, що він провіз на капоті працівника ТЦК, який хотів перевірити документи. Чоловіку загрожує до 5 років ув'язнення.
Інцидент стався у Кропивницькому, де водій, намагаючись уникнути перевірки документів, провіз працівника ТЦК на капоті автомобіля. Його затримали, відкрито кримінальне провадження.
Подібні випадки фіксуються у кримінальних реєстрах та можуть бути виявлені через whoareyou.io. Для бізнесу це сигнал про ризики при наймі осіб із подібною поведінкою.
Вилучення незадекларованих 52 тисяч євро на кордоні з Угорщиною
Митники Закарпатської митниці вилучили у 34-річної мешканки Берегового понад 52 тисячі євро, які вона намагалась незаконно ввезти з Угорщини.
На митному посту «Астей» на українсько-угорському кордоні було вилучено понад 52 тисячі євро у жінки, яка не задекларувала валюту під час проходження «зеленого коридору».
Виявлення подібних фактів можливе через перевірку митних реєстрів та новинних агрегаторів на whoareyou.io. Для бізнесу це ризик співпраці з особами, які порушують валютне законодавство.
Цей дайджест створено автоматично на основі публікацій з відкритих українських антикорупційних та кримінальних медіа та Telegram-каналів. Редакція whoareyou.io не несе відповідальності за зміст першоджерел. Усі посилання ведуть на оригінальні публікації.